«Буковинські римляни»: цьогорічні археологічні знахідки у селі Комарів назвали сенсацією європейського рівня

«Буковинські римляни»: цьогорічні археологічні знахідки у селі Комарів назвали сенсацією європейського рівня

14.11.2021, 21:23

Восени не лише курчат рахують, але й у багатьох інших галузях підбивають підсумки, зокрема, в археології. Причому, якщо птахівництво вже мало залежить від сезону, то археологія лишається більш залежною від пори року. Про визначні знахідки археологічного сезону-2021 «Історичній Свободі» розповів заступник голови правління Спілки археологів України Євген Синиця.

– Чим українську археологічну спільноту потішив 2021 рік? Що з артефактами пізнішої доби?

Сенсація європейського рівня! Комарів на Буковині – це пам’ятка періоду Римської імперії, Черняхівської культури

– Тут дійсно сенсація, не побоююся такого слова, європейського рівня! Це роботи моїх колеги, які досліджують Комарів на Буковині. Це пам’ятка періоду Римської імперії, тобто Черняхівської культури. Комарів датується ІІІ-ІV століттями нашої ери.

Ця пам’ятка відома з кінця 1950-х, але останнім часом там відновили роботи. Відома вона насамперед завдяки тому, що там знаходився ремісничий і гончарний центр.

Це дуже далеко від лімесу, 300 кілометрів від найближчого кордону Римської імперії

І найголовніше – це єдиний відомий за межами Римської імперії осередок із виготовлення скляних предметів за римськими технологіями: посуду, прикрас і так далі. І це дуже далеко від лімесу, порядку 300 кілометрів від найближчого кордону Римської імперії.

– Лімес – це військовий кордон, де гарнізони римські стояли.

– Так, це укріплений кордон Римської імперії, який розмежовував імперську територію і варварську. І Комарів розташований доволі глибоко на варварській території.

Виявили рештки споруд, з такими елементами, які притаманні суто римській будівельній традиції, зокрема гіпокауст. Гіпокауст – це «тепла підлога»

Минулого року, обстежуючи околиці Комарова, знайшли поселення. А цього року вперше там проводили більш-менш значного обсягу роботи на поселені Бузовиця. І сенсаційність полягає в тому, що там виявили рештки споруд, які побудовані за класичною римською технологією з використанням будівельної кераміки, цегли і фасонної цегли зокрема – з такими елементами, які притаманні суто римській будівельній традиції, зокрема гіпокауст так званий.

– Це що таке?

– Гіпокауст – це така система «тепла підлога». Тобто це система опалення, яка використовувалася в римський час. Доволі складна технологічна конструкція, де в якості опалювального елементу була саме підлога, під якою циркулювало прогріте повітря. І це така «фішечка» досить яскрава. Первинно ця система призначалася для використання в лазнях, в термах. А коли римляни потрапили в не дуже приємні з точки зору середземноморської людини умови а-ля Галія або Британія, вони цей технологічний винахід почали використовувати для обігріву житлових приміщень. Вони відомі в ситуаціях, коли немає сумнівів, що це не лазня, а житлова споруда і система опалення помешкання людей.

В принципі, ці роботи тільки почалися. Попервах колеги скептично до розвідкових матеріалів поставилися, але цей рік перевершив сподівання.

– Черняхівська культура – ранньослов’янська чи протослов’янська? Як її охарактеризувати?

– Можна прочитати в підручнику, що вона протослов’янська. Це не зовсім так. Це поліетнічне утворення, де були представники різного населення, яке мешкало на той момент на території України, у тому числі протослов’яни в певних регіонах. Але йдеться про Подністров’я, де, скоріш за все, ми маємо справу з політичним гегемоном, завдяки якому постала Черняхівська культура. Йдеться про германців-готів і, можливо, про якесь фракійське населення, навкруги Карпат яке мешкало. Тобто це теж потребує подальших досліджень і уточнень стосовно цих пам’яток – Комарова і Бузовиці.

– То можна казати, що в ІІІ-ІV століттях мешканці території сучасної України, зокрема Буковини, імпортували не лише якісь предмети, але й запозичували певні технології?

В Комарові ми стикаємося з речами, які ще поки що не дуже розуміємо. Це технології, якими римляни дуже неохоче ділилися

– Безумовно. Черняхівську культуру в археологічному вимірі називають «культурою провінційно римських впливів». Тобто йдеться про те, що обличчя цієї культури визначали саме певні предмети, виготовлені за римськими технологіями – кераміка, певні набори прикрас і так далі.

Але в Комарові ми стикаємося з речами, які ще поки що не дуже розуміємо. Маю на увазі, що це технології, якими за нашими поточними уявленнями, римляни дуже неохоче ділилися. Те саме виробництво скла або будівельні технології. І це виглядає дивно.

Колеги робили доповідь ознайомчу, в якій поставили питання, що це, можливо, якась громада, умовно кажучи, римських громадян, які мешкали у варварському оточенні. Ми не дуже розуміємо, на яких умовах і чому? Але вони принесли з собою повноцінний набір побутових уподобань і втілили їх на території, яка чи не за 300 кілометрів від лімесу. У Європі, де старожитності цього часу досліджені досить непогано, таких феноменів немає. І це надзвичайно цікаво.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-znakhidny-arkheolohiv/31559928.html

Одна зі знахідок археологів під час розкопок на околиці села Комарова (Комарів), на поселенні Бузовиця. Чернівецька область

Одна зі знахідок археологів під час розкопок на околиці села Комарова (Комарів), на поселенні Бузовиця. Чернівецька область

 

 На фото: Археологічні розкопки на околиці села Комарова (Комарів), на поселенні Бузовиця. Чернівецька область
 

Археологічні розкопки на околиці села Комарова (Комарів), на поселенні Бузовиця. Чернівецька область

1