'Формула Штайнмаєра по-чернівецьки': 'свободівець' Ілюк не має жодної інформації, а Продан, Чесанов і Бешлей з 'Рідного міста' хочуть об’єднатися з президентом і підсилити його

"Формула Штайнмаєра по-чернівецьки": "свободівець" Ілюк не має жодної інформації, а Продан, Чесанов і Бешлей з "Рідного міста" хочуть об’єднатися з президентом і підсилити його

03.10.2019, 11:43

3 жовтня 2019 року продовжила роботу сесія Чернівецької міської ради. Депутати після короткої перерви розпочали розглядати звернення до Президента через прийняття "формули Штайнмаєра".

Чернівецька міська рада не змогла з першої спроби підтримати звернення до президента України та голови Верховної Ради щодо домовленостей, ухвалених у Мінську 1 жовтня 2019 року.

Як повідомляє molbuk.ua, за відповідне рішення сьогодні на черговій сесії міськради в цілому проголосували лише 14 депутатів.

Ініціатор цього звернення, депутат від фракції "Солідарність" Василь Максимюк з трибуни міськради зачитав текст цього звернення.

У ньому йдеться, що громадяни України, волонтери та громадськість обурені тим, що було ухвалено "формулу Штайнмаєра", про детальний зміст якої наразі українцям відомо дуже мало.

“Від імені чернівчан ми вимагаємо зробити все, щоб Україна не втратила свій суверенітет, повернула свої території, забезпечила захист інтересів своїх громадян від переслідувань і ворожих дій агресора. Неможливо допустити, щоб ті, хто ще вчора знущався з українських патріотів в Донецьку та Луганську, проводячи «паради військовополонених», катуючи українських в’язнів, завтра сиділи в українському парламенті та в місцевих радах. Ми не можемо погоджуватись на особливий статус Донбасу, на таких умовах, тому що це створює небезпечний прецедент ручного кремлівського управління нашою державою. А отже, це буде зрада, яку народ України не простить нікому і ніколи”, – йдеться в документі.

Під час розгляду цього питання виникли суперечки між кількома депутатами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Тернополі і Львові обласні ради ухвалили заяви проти капітуляції, у Чернівцях відбулися зборами в ОДА і мітингом (+виступ освітянки та волонтерки Галини Абрам'юк)

Так, депутат від фракції "Свобода" Андрій Ілюк у своїй заяві зауважив, що наразі немає жодної іншої інформації про "формулу Штайнмаєра", окрім тієї, що публікується в ЗМІ, назвавши це проблемою.

"Але ця проблема точно не має ставати сьогодні майданчиком і підставою для політичного піару для окремих політичних сил і партій", – сказав Ілюк.

Він продовжив, що "саме попередній президент Порошенко підписав у Мінську угоди, і подав даний законопроект у парламент як невідкладний".

"Нинішня влада сьогодні просто продовжує лінію попереднього президента України", – додав депутат.

На це Максимюк відповів, що "Мінські угоди" не мають жодного стосунку до "формули Штайнмаєра".

"Мені дуже прикро, що ви, пане Андрію, який був учасником Євромайдану, сьогодні назвали сотні людей, які вчора зібралися, не "Майданом", а "майданчиком". Вчора пролунала теза про те, що ми не ділимось на "порошенківців", "тимошенківців" чи "свободівців". А ми всі є народом України!", – відповів Ілюку Максимюк.

Пізніше слово взяв депутат "Рідного міста" Володимир Бешлей, який заявив, що "політичні партії, які отримали фіаско на попередніх виборах, не дають можливості новому керівнику працювати, створюючи нові мітинги, нові заворушення, провокуючи підштовхують чернівчан на фоні якоїсь міфічної страшилки, яку придумали політтехнологи".

Також Бешлей звинуватив Максимюка в тому, що він у своєму виступі "не транслює свою думку, а думку пана Порошенка".

На цю репліку Максимюк відповів звинуваченням: "Скажіть, де ви були у 2014 році, коли вас військкомат призивав?". Також Максимюк звинуватив Бешлея у "заграванні з новою політичною силою".

На це Бешлей відповів: "Я розумію, якби цю заяву зробив якийсь учасник АТО. Але Василь Сидорович – чистий політик!".

У сесійній залі пролунав вигук, що Максимюк проходив службу у зоні АТО. Проте Бешлей повторив свою тезу: "Василь Сидорович – чистий політик, і міняв політичні партії і погляди".

Пізніше депутат Максимюк сказав Бешлею, що знає, як той діятиме у разі, якби на Буковину прийшла війна.

"Одна частина би стояла під військкоматом, а інша би стояла з румунськими паспортами на кордоні з Румунією. Я знаю позицію таких, як ви", – сказав Максимюк.

Водночас секретар міськради Василь Продан назвав проект звернення міськради щодо формули Штайнмаєра "чисто антипрезидентською дією".

"Комусь не хочеться, щоби президент Зеленський був успішний. Успіх президента – це успіх кожного з нас. Сьогодні ми розуміємо, як йому важко. Коли скандал в Америці, куди втягують Україну. Проблеми з Росією... І замість того, щоб об’єднатися з президентом і підсилити його, коли він веде перемовини назовні, ми йому вставляємо палки в колеса такими зверненнями. Ніхто, шановні колеги, не буде звернення читати", – сказав Продан.

Пізніше депутат "Рідного міста" Анатолій Чесанов запропонував внести до проекту звернення до президента Зеленського. Згідно з його пропозиціями, жорсткі форми звернення до Зеленського замінено більш м’якими. Чесанов пояснив свою ініціативу тим, що "ми повинні поважати президента".

Згодом з приводу звернення до президента висловився міський голова Олексій Каспрук.

"На жаль, під час розгляду цього питання я побачив якісь політичні чвари, якісь згадування... Дехто тут намагається підластитися і продемонструвати свою велику любов до президента. Є пропозиція – нормальна та розумна: якщо ми зараз не набираємо голосів, збираємось, узгоджуємо нормальну державницьку позицію, без звинувачень і згадувань... І голосуємо за узгоджене по тексту звернення", – додав мер Чернівців.

Під час першої спроби голосування лише 14 депутатів підтримали такий проект звернення, рішення не прийняте.

Каспрук повторив свою пропозицію про розгляд цього проекту звернення в узгодженій головами фракції редакції, а також закликав депутатів "не мірятися рейтингами".

Фото Артема Козменка та https://chernivtsi.online/

Джерело: https://pogliad.ua/, molbuk.ua

ДОВІДКОВО: 

Україна підписала "формулу Штайнмаєра", зміст якої полягає у врегулюванні конфлікту на Донбасі через надавання тимчасового особливого статусу окремим територіям Донбасу.

Після проведення на непідконтрольних наразі Україні територіях виборів, легітимність яких мають підтвердити спостерігачі ОБСЄ, заплановано закріплення постійного особливого статусу цих територій, пише Українська правда.

Першими з новиною про узгодження формули учора вийшли російські ЗМІ. Офіс президента України вирішив тримати паузу протягом години. На брифінгу 1 жовтня президент Володимир Зеленський особисто зачитав узгоджений варіант формули.

Зокрема, глава держави коротко окреслив зміст підписаних у Мінську домовленостей:

Було досягнуто домовленості про початок розведення військ у Петрівському і Золотому.

Було усунуто останні перепони на шляху до проведення саміту "нормандської четвірки". Найближчим часом ми будемо знати вже дати.

"Формула Штайнмаєра" має бути імплементована у новий закон "про особливий статус", якого ще немає.

Ми – Україна – говоримо про місцеві вибори, до виборів до Верховної Ради це не має жодного відношення.

Ми не говоримо про структуру цих виборів, але ми як громадяни розуміємо, що якщо хочемо, щоб вибори пройшли згідно законодавства України, то не може бути ніяких кулеметів і кордон повинен бути наш.

Якщо там хтось буде, то виборів не буде. Ми ніколи не підемо на проведення виборів, якщо там є військові. Якщо там будуть будь-які війська – виборів не може бути.


Що передбачає "Формула Штайнмаєра"?

Коротко ця формула зводиться до виборів на окупованих територіях за українським законодавством під наглядом ОБСЄ. В разі, коли спостерігачі визнають вибори легітимними, Україна має надати особливий режим місцевого самоврядування тим територіям.

Після цього Київ має отримати повний контроль над східним кордоном.

Які небезпеки загрожують державі внаслідок підписання формули, в десяти пунктах повідомило Радіо Свобода:

Формула не зафіксована ніяк. Вона не була підписана, а просто озвучена Штайнмаєром у 2016 році. Отже, її немає на папері. Формула також не є дорожньою картою для втілення Мінських угод. У чистому вигляді формула Штайнмаєра несе серйозні виклики для українського народу.

Формула Штайнмаєра дуже підносить і виокремлює політичні аспекти Мінська – вибори на окупованому Донбасі, політичний статус регіону. Натомість складається враження, що ігнорується тема безпеки. Що за чим – спочатку безпека, а потім вибори? Чи вибори за будь-якої погоди?

А як же припинення вогню? Роззброєння бойовиків? Виведення російських військ? Покарання винних у воєнних злочинах? Врешті – як бути із контролем над 400-кілометровою ділянкою кордону, яку Київ нині не контролює?

«Формула Штайнмаєра»: що означає, і які загрози



Якщо вже й вибори, то чи зможуть повноцінно брати в них участь українські партії та політики? І чи буде безпечно для українських політиків їхати туди і вести кампанію, зустрічатися з виборцями? Чи відновиться на окупованому Донбасі українське телебачення, радіо та інтернет? І чи вистачить кількох місяців виборчої кампанії, аби українські партії могли вплинути на громадську думку? Адже мешканцям окупованого Донбасу активно промивали мізки понад п’ять років.

І ще одне питання – а коли проводити вибори в ОРДЛО? Разом з українськими місцевими виборами навесні 2020 року? Чи вистачить часу для повноцінних виборів на Донбасі вже за півроку? Чи вибори будуть пізніше?

В Україні та Росії різне уявлення про вибори. В Україні існує змінність влади. Міжнародна спільнота визнає наші вибори конкурентними і справедливими. А в Росії, яка так активно педалює формулу Штайнмаєра та її виборчий аспект, інше уявлення про демократичність виборів.

Чи має вибори на Донбасі проводити українська Центральна виборча комісія? Та й чи самі спостерігачі ОБСЄ зможуть нормально працювати на виборах? Нині ж спеціальна спостережна комісія ОБСЄ на Донбасі не є вільною у пересуванні. Спостерігачі їдуть лише туди, куди їх пускають бойовики.

В разі виборів, чи зможуть в них взяти участь переселенці? А їх – від одного до півтора мільйона. Ці люди пожили на території вільної України і мають інший демократичний досвід, аніж люди, що були під владою бойовиків.

В Україні максимум говорять про "самоврядування". Особливості самоврядування для нині окупованого Донбасу. І це розглядається в контексті ширшої децентралізації по цілій Україні. Росія і підтримувані нею сепаратисти хоче спеціального особливого статусу. А подекуди в Москві та серед бойовиків навіть говорять про автономію, що абсолютно неприйнятно для України.

Крім того, формула Штайнмаєра не згадує Крим. Але в Україні врегулювання на Донбасі бачать саме як частину ширшої деокупації українських територій, що включає і повернення Криму.

Формулу Штайнмаєра можуть обговорити вже на наступному саміті Нормандської четвірки. А від цього обговорення, від того, чи врахують українське занепокоєння, чи нав’яжуть формулу Україні, і в якому вигляді, і чи прийме, чи не прийме її Київ, може залежати доля Донбасу і майбутнє територіальної цілісності України.

Чому виникло занепокоєння?

Відсутність документів, чутки і нечітка промова Зеленського щодо формули Штайнмаєра викликали критичну реакцію в соцмережах. Пізно ввечері небайдужі зібралися на Банковій та на майдані Незалежності у Києві.

Десятки людей з плакатами і прапорами України прийшли також на Центральну площу Чернівців. Активісти стверджують, що такі незрозумілі дії влади свого часу викликали революцію Гідності.

«Формула Штайнмаєра»: що означає, і які загрози



"Підписані документи Кучмою, який не є нині президентом, викликають стурбованість. Тому що там прописано ряд пунктів, проти яких упродовж останніх трьох років Україна активно виступала, вважала їх неприпустимими – зокрема, які стосуються проведення виборів в ОРДЛО без розведення військ та без безпекової складової. З тих документів, які оприлюднили російські ЗМІ, стало відомо, що в них в жодному разі не йдеться, що Україна має взяти під свій контроль кордон. Проведення виборів на тих умовах можуть призвести до того, що у Верховній Раді будуть засідати ті люди, які вбивали українців, і які знищували Українську державу. І будуть нам розказувати, як треба жити, як треба управляти державою. Тому ми категорично проти таких дій, і тому ми виступаємо та піднімаємо громадськість, щоби висловити своє невдоволення", – повідомив кореспонденту molbuk.ua один з організатор акції протесту, представник політичної партії "Європейська солідарність" Сергій Добржанський.

Політолог Ігор Буркут вважає, що наразі поспішати із акціями протесту через формулу Штайнмаєра поки не варто, оскільки нікому не відомо достеменно, що було підписано в Мінську 1 жовтня.

"Ми не знаємо, що конкретно підписано. "Формули Штайнмаєра" як такої практично немає. Є формула Путіна, яку видають за "формулу Штайнмаєра". Чи її підписали, чи щось інше – ми дізнаємося тільки тоді, коли буде документ надрукований. По-друге, його повинен затвердити парламент. Це не така проста річ. І коли йшлося про те, якого миру Україна хоче, то йшлося про вибори не лише там, в ОРДЛО, а по всій Україні. І вони так само проводилися там за тими правилами, що й повсюду. Ми бачимо, що існують інші варіанти. Тому я б не поспішав із тими протестами. Тому вони такі мало чисель ні.

Коли ми дізнаємося, що ж насправді сталося, тоді ми зможемо давати чіткі оцінки, що відбувається в Україні", – повідомив І. Буркут.

"В будь-якому випадку мене насторожує одне – що воно робиться за спиною в народу. Замість того, щоб обговорити це з населенням України. Після обговорення ми можемо вже чітко говорити. Але в будь-якому випадку насторожує те, що влада, яка обіцяла бути абсолютно відкритою, і за кожним серйозним приводом радитися з народом, влада цього не робить", – сказав політолог.

"Те, що російські ЗМІ повідомили про це першими, при чому, в яскраво позитивному світлі, якраз говорить про те, що українська влада не хоче бути відкритою для громадськості. Вона дає можливості це повідомляти комусь. Ми знаємо, що таке перше повідомлення і його важливість. Це спроба потім виправляти те, що вже закладено в голови людей. Саме в цьому ми бачимо здачу українських позицій. Замість того, щоб підписавши, відразу заявити на весь світ, що ми зробили, вони дають можливості нашому противнику першим висловлювати точку зору. А це вже насторожує", – зауважив Ігор Буркут.

1