Мамалига оновлена і проблемна (із циклу 'Життя громад')

Мамалига оновлена і проблемна (із циклу "Життя громад")

18.12.2018, 18:02

Об"єднана територіальна громада у Мамализі -- одна з перших у області, створена в жовтні 2015. До складу увійшли шість сільрад, в яких 8 сіл, населення -- понад 12 тисяч. Власні доходи з розрахунку на одного мешканця з року в рік зростають, динаміка надходжень місцевих податків і зборів також позитивна, й загалом, громада вважається однією з найуспішніших у області. Хоча успішна -- не значить безпроблемна.

Енергоефективність -- понад усе

-- НАСАМПЕРЕД, разом із депутатами, подумали про гармонійний розвиток усіх сіл, що входять до складу громади,-- каже заступник голови ОТГ Володимир Антончук. -- У Стальнівцях привели до ладу адмінбудівлю, в якій знаходиться й приміщення пошти, в Драниці реконструювали вуличне освітлення, у Подвірному модернізували  шкільну котельню. У чотирьох навчальних закладах поміняли дахи, в усіх шести -- вікна й двері.

Усе це, зазначимо, проходить під знаком енергозбереження. Використовують як місцеві кошти, так і виділені з державного бюджету на інфраструктурний розвиток. Позаторік їх було 8,7 мільйона гривень, торік -- більше п’яти, цьогоріч сума трохи перевищила 4 мільйони, бо число громад зростає, і на кожну державі доводиться щось вділити. Але все це гроші, яких раніш тут не було. Запроваджуючи грантові програми, допомагають і міжнародні інституції. Мамалигівська ОТГ була серед 30 переможців гранду "Енергоефективність у громадах" за програмою німецької компанії GIZ. Однак, вкладаючи кошти, зарубіжні благодійники хочуть бачити й користь від того, переконуватись, що до їх порад прислухаються. Фахівці GIZ представили в громаду розрахунки, що кошти, вкладені в утеплення зовнішніх стін школи, якщо не робити інших кроків задля таплозбереження, окупляться через 20 років, а якщо вжити й інших заходів, окупності можна досягти роки через три. Твердження це можна взяти й під сумнів, але в громадах Німеччини переконалися в його правдивості на власному досвіді після запровадження посади енергомененджера.

-- Така посада вже передбачена штатним розкладом і у нас, кандидат у даний час навчається на курсах, -- ділиться найближчими планами  заступник голови.

ТИМЧАСОМ енергоаудит проводять в усіх бюджетних закладах і установах, на інших об"єктах. З"ясувалось, що із 42 тисяч кубометрів газу спожитого у листопаді, майже 40 припадає на школи. Їх у громаді – 6 і усі -- 1-3 ступеня. Площа їх, зрозуміло, неспівмірна із площею медичних та інших установ фінансованих із бюджету. Та все ж цифри дають привід задуматися де можна зекономити… Прислужиться цьому модернізнована котельня в школі села Подвірне, що працюватиме не лише на голубому паливі, а й на дерев"яній щепі – відходах виробництва. Майбутній енергоменеджер, ймовірно, задумається: чи стеля в їдальні (приміщення виконує й функції актового залу) тієї ж Подвірненської школи надалі має бути на висоті 6 - 8 метрів від підлоги, а чи можна облаштувати її нижче. Поліпшивши таким чином температурний режим у приміщенні та зекономивши певну кількість гігокалорій...

Про конкретні результати енергоаудиту розповідали у селі Драниця. За перших чотири місяці минулого року за вуличне освітлення довелося заплатити аж 400 тисяч гривень, що занепокоїло. Отож, вирішили всі лампочки замінити на енергозберігаючі. Закупили їх 1800 штук, обійшлося не зовсім дешево. Але до 400 тисяч сплати за електрику навіть за нинішніх 11 місяців не дотягнулись, сподіваються й до кінця року не перейти через цю межу.

ГОСТЯМ, представникам влади та й журналістам, котрі навідуються в громаду, неодмінно покажуть приміщення молодших класів у Мамалигівській школі 1-3 ступенів. Вона має статус опорної, діти навчаються за програмою нової української школи (НУШ), і класи тут, як і в інших навчальних закладах громади, забезпечені новітнім обладнанням. А шкільну майстерню з двома відділеннями -- по роботі з деревом та з металом -- цілком справедливо вважають зразковою. Різьблені вироби, з якими школярі посідали перші місця на різноманітних конкурсах - виставках, тут на чільному місці милують око кожного. Правда, професія різьбляря, аби закріпити відтак молодь у селі, навряд чи стане масовою. Більше надій на це у Подвірному, де старшокласники вивчають механізаторську справу. Але над профорієнтаційним вибором, каже Антонійчук, задумаються в усіх селах. Адже демографічний показник від»ємний, населення стає менше.

Хто заводить у тупик?

МАМАЛИГА та Подвірне є воротами області до республіки Молдова. У прикордонні -- й інші населені пункти громади. Це вносить деяке пожвавлення в життя -- назвати окраїнні села тупиковими не випадає. В тупик заводять центральні відомства, зокрема Укрзалізниця. Найбільш потужним господарським об»єктом на території громади є ПрАТ «Мамалигівський гіпсовий завод», що спеціалізується на видобуванні гіпсового каменю, виробництві гіпсу та шпаклювальної суміші. Від нього в касу громади можуть надходити немалі відрахування. Завдяки розвитку підприємства з»являлися б нові робочі місця. Але на заваді стоїть номінально державна, а фактично антидержавна(!) Укрзалізниця, яка надумала закрити невеликі станції. Як малорентабельні. До Мамалиги черга в повному обсязі ще не дійшла, але залізничники стараються довести станцію до банкрутства, бо не виконують договірних зобов»язань з подачі вагонів. За одинадцять місяців надійшло всього … п»ять, ще п»ять додали в грудні. «Наш гіпсовий завод випустив продукції більш ніж на п’ятсот вагонів, але залізничники вагонний парк передали у приватні руки, а там розподіляють поміж олігархами»,-- висловлюється з цього приводу директор підприємства Ігор Кронишевський...

 Пожвавлення на станції -- коли надходять вагони зі щебенем. Матеріал призначений для Новоселицького асфальтного заводу. Але оскільки немала товарна станція у Новоселиці в інтересах інших перевізників (?!) залізничниками уже закрита, то вагони гордо прошмигують повз неї -- до Мамалиги, що за 25 кілометрів звідсіля, а там їх вміст перевантажують на автомобілі, і везуть у зворотному напрямку. «Під колесами важких ваговозів руйнується й без того не ідеальне дорожнє покриття, та й уявляєте в яку копієчку обходитиметься покупцям той асфальт? Чи захоче хтось його купувати? Чи втримається підприємство на конкурентному ринку? Відсутність збуту – реальна загроза для існування заводу. Одне слово, залізничники руйнують не лише свою транспортну галузь, створену зусиллями попередників (!), а й наносять болісний удар у спину тим, кого мали б цінувати як партнерів», -- каже підприємець Валерій Баранов.

З цього приводу надіслано стоси листів у різні інстанції, недавно провели велику нараду в райдержадміністрації. Але транспортники її зверхньо проігнорували. Тим часом на фоні цього, спровокованого низового напівбанкрутства, в засобах масової інформації раз-по-раз з»являються повідомлення про карколомні зарплати так званих очільників галузі, які цьогоріч значно зросли. Начальник «Укрзалізниці», 32-річний юрист за фахом Євген Кравцов кладе щомісяця до сейфа (в кишені така сума, звісно, не поміститься) щонайменше 500 тисяч гривень. Це якщо без преміальних. Якщо ж їх собі нарахує, то сума, повідомляє РБК-Україна, зростає до 700 – 900 тисяч! Не обділені грішми й наближені Кравцова – могли би дещицю на підтримку тих самих «малих станцій» переадресувати. Найбільше дивує, що дозвіл на такі щедроти за ... руйнівну деструктивну роботу дає Кабмін. На місцях гнівно обурюються з цього приводу, однак голосу обласної влади на захист тих, хто міг би суттєвіше зміцнювати економіку краю, чомусь не чутно. Чому так? Мабуть, і народний депутат від Новоселицького виборчого округу Григорій Тиміш мав би з трибуни Верховної Ради, шляхом депутатських звернень забити тривогу. Колеги мусять його підтримати, бо проблема руйнування галузі загальноукраїнська!

ІНШИМ солідним наповнювачем бюджету громади є агрофірма імені Суворова. Вона серед небагатьох у області, де зуміли зберегти тваринницьку галузь. Оскільки два молокопереробні підприємства у Новоселиці з чиєїсь злої волі чи з інших причин занепали, продукцію везуть у місто Бар на Вінниччину.

Була ідея запустити молокопереробне підприємство у себе. На зразок того, що діє в Михайлівці Глибоцького району. Євросоюз виділяє на створення сільгоспкооперативів у 10 громадах області, котрі стартували першими, немалі кошти. Але рада кооперативу  вирішила використати їх на встановлення зерносушарки. Це в інтересах фермерів усіх сіл, об»єднаних у громаду.

Зерносушарку розмістять у тій же Мамализі, що в центрі громади. Чи могли б облаштовувати, частково пристосувавши для цього пустуючі приміщення в центрі Подвірного? Фахівці стверджують, що ні, використання було би дуже незначне… Але проблема як не допустити руйнації корпусів пекарні та колишнього консервного заводу, проданих агрофірмою у приватну власність, є, і вона пекуча, бо тут не схильні пускати щось на вітер.

 – Хочеться, аби з»явився інвестор, який щось запропонує,-- каже заступник голови. – Можливо, самі власники зуміють акумулювати кошти…

Наскільки здійсненне сподівання на інвестора, готового розробити для тебе дорожню карту -- час покаже. Та в одній із найуспішніших громад області не віддаляються від мрії, а головне -- від думки про раціональне використання наявної матеріальної бази. Бо у першу чергу це в їхніх інтересах.

Михайло ТОКАРЮК.

Новоселицький район.

На фото: заняття у першому класі новітньої української школи.

Фото автора.

1


КОМЕНТАРІ (1)

Все це правильно. Але що робити з шкідниками, т. зв. керівниками Укрзалізниці, які закривають станції -- відтак мародери механізовані розбирають колії на металолом і те, що набудували за Австрії та Російської імперії, летить прахом?!

avatar

Антон

19 грудня 2018 08:26

Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.