Навіть Карл Маркс гидував рабською натурою росіян, які ненавидять і хочуть знищити усі вільні народи навколо себе

Навіть Карл Маркс гидував рабською натурою росіян, які ненавидять і хочуть знищити усі вільні народи навколо себе

19.05.2022, 11:29

У Радянському Союзі так і не видали повне зібрання творів Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (на відміну від повної багатотомної збірки Володимира Леніна).

Хоча, здавалося б, де як не в СРСР повинні були опублікувати все, що вийшло з-під пера цих двох класиків марксизму. Причина насамперед криється в серії статей Маркса “Викриття дипломатичної історії XVIII століття”, які він із 1856 до 1857 року опублікував в британських газетах “Вільна преса Шеффілда” (The Sheffield Free Press) та “Вільна преса” (The Free Press).

BukNews висловлює вдячність буковинцю, колекціонеру та досліднику старожитностей Миколі Салагору, який звернув увагу наших журналістів на це місце в творі Маркса “Викриття дипломатичної історії XVIII століття”.

На зображенні може бути: текст

Як писав російський історик та політичний діяч періоду перебудови Юрій Афанасьєв, цю роботу не публікували, бо в ній Маркс “вторгся в святая святых нашей самобытности: заговорил о сомнительной нравственности и неприглядной природе княжеской власти на Руси, высказал своё мнение о причинах возвышения Москвы”.

Причина заборони на публікацію — вкрай невтішні відгуки про Росію і її правителів, а також політику імперської експансії Росії.

Тобто Маркс намагався дослідити витоки формування російського політичного менталітету і, певною мірою, коріння російського менталітету загалом. Він приходить до висновку, що це коріння потрібно шукати не в Київській Русі, на спадкоємство якої претендували російські можновладці та офіційні історики, а в періоді, коли Московія перебувала під ярмом Золотої Орди:

“Не сувора слава норманської доби, а криваве болото монгольського рабства було колискою Московії, а сучасна Росія є нічим іншим, як трансформацією останньої. 

Прагнення “привчити народи до порядку” проявилося у нав’язливому прагненні Росії знищити демократичний та республіканський устрій в сусідніх державах. Маркс пише:

“Варто зауважити, яких виняткових зусиль завжди докладала Московія так само, як тепер докладає сучасна Росія, щоб знищити держави з народовладдям. Новгород та його колонії були першими. Його традиції, політика та прагнення були настільки протилежні тим, які має сучасна Росія, що остання змогла забезпечити своє існування лише на його руїнах. Далі була козацька республіка (тут Маркс має на увазі Україну), а наприкінці Польща. Щоб зрозуміти, чому Росія ліквідувала Польщу, потрібно зрозуміти, чому саме вона розправилася з незалежним Новгородом, розправа з яким тривала від 1478 до 1528 року.

На зображенні може бути: текст «варто зауважити, яких винят- кових зусиль завжди докладала московия так само, як тепер докладае сучасна росія, щоб знищити держави 3 народовладдям. новгород та його колонi? були першими дал була козацька республка, a напри- KIHu? польща. щоб зрозумти, чому росія лквдувала польщу, потрибно зрозумти чому саме вона новгородом розправилася 3 незалеж- ним вðд 1478 до 1528 poky. розправа 3 яким тривала»

Петро Великий є справжнім творцем сучасної російської політики, а став ним, лише позбавивши давній московітський метод загарбання його місцевого характеру і відкинувши все, що випадково домішалося до нього, взявши лише його квінтесенцію, узагальнивши його мету та розширивши його масштаби: став прагнути необмеженої влади замість того, щоб усувати лише наявні її обмеження. Він перетворив Московію на сучасну Росію завдяки тому, що надав її системі широти, а не завдяки приєднанню до неї кількох чужих територій”.

Отже, констатує Маркс, “Страшна й огидна школа монгольського рабства виховала й зростила Московію, яка набула сили лише завдяки тому, що стала віртуозом у вмінні навчати, як бути рабом. Навіть після свого звільнення Московія далі грала свою традиційну роль раба, що став паном. Зрештою Петро Великий поєднав політичне мистецтво монгольського раба з гордими прагненнями монгольського володаря, якому Чингізхан заповідав здійснити свій план завоювати увесь світ”.

На зображенні може бути: текст «еднанню до F пдиб ΕΜΟ пдсумки. страшна й огидна школа монгольського рабства виховала й зростила московю, яка набула сили лише завдяки TOMV, шо стала вi?ртуозом y BM?HH? навчати, бути рабом. навть псля сво- го звльнення московия дал грала свою традицйну роль раба, що став паном. 3ре- штою петро великий поеднав полтичне мистецтво монгольського рабаз гордими прагненнями якому чингзхан монгольського володаря, план завоювати увесь CB?T [224]. заповдав здйснити свй»

Стосовно марксового зауваження про “заміну імен і дат” — замініть в останньому абзаці “Петра Великого” на “Путіна”, і нічого не зміниться.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Московити діють лише з власної користі і не зважають на відгуки сусідніх народів, - Юст Юль, данський посол у Московії ХVIII століття

Російський народ згнив, не встигнувши дозріти, - Дені Дідро, 1770-ті роки

 Раби царя, навіть найзнатніші, які шокують іноземців дуже негідними і безсоромними бесідами за столом, - Ніколаас Вітсен "Подорож до Московії у 1664-1665 рр"

Московити і московки - п'янички, брехуни, шахраї, підступні, жорстокі та ледачі люди, - Юрій Крижанич, "Історія Сибіру" 1680 р.

 Жоден народ не бреше так про свою могутність і багатство, як потайні, недовірливі, захланні московити, - Август Маєрберг, посол у Московщині в 1656-1661 рр

 Московити грубі та неосвічені, нечемні, брехливі, без віри, без закону, без совісті, - Жак Маржерет, французський офіцер 17 століття

Дика земля, де невладні закони, які заміняє пристрасть, з грубими, дикими, ницими, розбещеними чоловіками і віроломними, розпусними жінками, - англієць Джордж Турбервіль про Московію ХVI століття

Росіяни раби, пияки і нероби, у розпусті використовують чоловіків і коней, п’яними, як неприборкані тварини, злягаються просто на людних вулицях, - Адам Олеарій, німецький посол у Персії 17 століття

Мосхи чинять розпусту не розрізняючи ні статі, ні способу, злягаються з блудницями чи хлопчиком, який її заміняє - головне зняти з шиї хрест або закрити зображення святих, - Яків Рейтенфельс, «Казання про Московію», 1670-1673

Злодії, ледацюги, бандити, палії, шахраї, пияки, волоцюги - французський мандрівник ХІХ століття Жермен де Ланьї про те, кого зазвичай рекрутують до російської армії 

"Після пиятики - найбільш явний і найпоширеніший порок росіян - від головнокомандувача армією до солдата - це злодійство: усі крадуть, грабують, шахраюють", - Шарль Франсуа Філібер Масон, французький офіцер, 1798 р.

Зла воля керівника-деспота у Росії, якому ніхто не протистоїть і нещасливий, дикий та фанатичний народ, роблять цю країну дуже страшною - Франсуа Габріель де Бре, баварський посол у Росії

За душевними якостями, характером та способом життя московити - це варвари, невігласи, грубіяни й матерщильники, - Адам Олеарій, німецький посол у Персії 17 століття

"Утікайте, або драпанемо ми": як воювали московити, - свідчення Петра Петрея, посланника Швеції у Московщині 17 століття

"Біжіть або побіжимо ми": лукаві раби государя, які не виконують зобов'язань та тікають з поля бою, - Сигізмунд Герберштайн, посол Священної Римської імперії ХVI ст. про росіян

"Нема в них ані правди, ані закону": мешканців території, яку нині посідає Росія, батько історії Геродот вважав андрофагами-людожерами

 

Джерело:

 

Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua

  • 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
  • 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
  • 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
  • 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
  • 5.Ставши меценатом окремих проектів.

Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com


Нам потрібна ваша підтримка –  ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS???????? благодійним внеском.

1