У Чернівцях обговорювали імплементацію мовної статті освітнього закону в школах нацменшин

У Чернівцях обговорювали імплементацію мовної статті освітнього закону в школах нацменшин

21.06.2019, 13:25

6 червня у Чернівцях відбувся круглий стіл «Реалізація освітньої реформи у школах із румунською мовою викладання у Чернівецькій області» в межах проектів «Навчаємося разом» та «Фінська підтримка української шкільної реформи». Захід організовано Українською асоціацією дослідників освіти у конференц-залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Модераторами зустрічі були проф. Світлана Щудло та проф. Оксана Заболотна.

Учасниками столу були представник посольства Фінляндії в Україні Юкка Тулівуоріл, який ознайомив усіх із діяльністю освітнього сектора посольства, а також керівник фінського проекту «Навчаємося разом» Арто Ваатокарі та лінгвістичний експерт проекту к. філ. н. Ігор Хворостяний, які представили проект «Фінська підтримка української шкільної реформи» та бачення імплементації мовної реформи в освіті України.

Участь у круглому столі також взяли близько тридцяти учасників: керівники обласного департаменту управління освіти, керівник та фахівці регіональної філії Інституту модернізації змісту освіти, методисти Інституту післядипломної педагогічної освіти, відповідальні за питання освіти національних меншин, директори шкіл із румунською мовою навчання.

Відтак учасники проекту УАДО «На освітніх перехрестях: діалог із національними меншинами у Чернівецькій та Закарпатській областях» представили і обговорили результати медіааналізу друкованих, електронних та соціальних засобів масової інформації у Чернівецькій області (к. пол. н. Марін Герман – редактор «БукПресс») та фокусованих групових інтерв’ю з учнями, батьками, вчителями та представниками органів управління освітою (доц. Тетяна Медіна, проф. Світлана Щудло, проф. Оксана Заболотна). Про ситуацію з упровадженням мовної статті Закону «Про освіту» у Закарпатській області розповіли доцент УжНУ Наталія Варга та редактор закарпатської регіональної газети «Карпатський об’єктив» Руслан Фатула.

Попередні результати фокус-груп представила проф. Оксана Заболотна. За її словами, було проведено дві фокусовані групи у школах із румунською та українською мовами освітнього процесу, учасники яких ідентифікують себе як представники румунської національності. Насамперед Оксана Заболотна констатувала: практично всі опитані учні вважають, що мовою освітнього процесу в школах, де навчаються представники румунської національності, має бути виключно румунська, і на сьогодні їм достатньо кількості годин викладання українською мовою. І, хоча вони допускають введення 50% годин викладання українською мовою, але пропонують надати їм можливість самим обирати предмети. Окрім того, за словами дослідниці, така ідея не викликає у них особливого захоплення, оскільки, на їх думку, мова навчання має бути переважно рідною. «Натомість найбільше занепокоєння в учнів викликає небезпека зниження володіння саме рідною мовою та навіть цілковите її виведення з ужитку», – розповіла Оксана Заболотна і зазначила, що учні загалом проявляють інтерес до вивчення іноземних мов, при цьому українську та російську вони іноземними не називають. Також, за її словами, учасники фокус груп скаржаться на велику кількість помилок у підручниках румунською мовою. А значна кількість учнів пов’язує своє майбутнє з Румунією, або з паралельним вступом у румунський та український вузи.

Окрім того, Оксана Заболотна повідомила, що ресурсом «Нова українська школа» учні переважно не користуються. Однак їм імпонують візуалізовані відеоуроки українською мовою, наприклад на «БОМБЕЗНО», а також мовні табори.

Про імплементацію мовної статті Закону «Про освіту» учні дізналися переважно з телебачення, Інтернету та від учителів. Щодо опитування серед учителів, то вони, за словами дослідниці, хоча здебільшого і володіють на побутовому рівні українською мовою, однак вважають, що цього рівня недостатньо, аби якісно провести урок. Рівень володіння державною мовою серед румуномовних учнів учителі оцінюють як невисокий. Окрім того, всі вчителі схвально сприймають зниження вимог ЗНО до представників нацменшин, а також розповідають про невідповідність шкільної програми та ЗНО. Також вони пов’язують бажання чи небажання учнів вивчати українську мову з їх життєвою стратегією. Наприклад, якщо учень планує вступати в український вуз, то і бажання вчити мову є. Натомість якщо він планує їхати за кордон як трудовий мігрант, то і вивчати українську – не хоче. Водночас учителі відзначають краще володіння українською мовою учнями молодших класів, і пов’язують це із впливом ЗМІ, особливо телебачення і мультфільмів. Отже, за словами Оксана Заболотної, на думку вчителів, запровадження мовної статті закону про освіту загалом призведе до стрімкого падіння рівня знань. А дехто з них оцінює це як асиміляційний захід румунського населення.

Результати медіааналізу по Чернівецькій області представив редактор «БукПресс», кандидат політичних наук Марін Герман. За його словами було проаналізовано близько 18 видань регіону та близько 10 сторінок і груп у соцмережах. При цьому багато уваги приділялося у ЗМІ закону про освіту, зокрема мовній статті. Загалом, за його словами, спостерігається нейтральне або позитивне висвітлення в україномовних ЗМІ і абсолютно критичне несприйняття реформи освіти у мовному питанні в румуномовних засобах масової інформації. Основні узагальнені меседжі україномовних видань – «вивчення меншинами державної мови», «погані результати ЗНО у нацменшин». Тоді, як меседжами румуномовних видань були: «порушення прав на освіту рідною мовою», «асиміляторська політика Києва», «порушення Конституції України», «відсутність консультацій із нацменшинами при прийнятті законів» та ін. «На жаль, під час дискусії у медійному просторі щодо цього питання сформувалася комунікативна прірва, коли виданнями фактично не сприймалися аргументи іншої сторони. Україномовні видання ігнорували критичні реакції преси національних меншин, румуномовні критично подавали позицію української влади», – розповів Марін Герман і додав, що матеріали в обох випадках подавалися однобоко. Окрім того, у румуномовній пресі позитивно оцінювалися лише ті події, які містили бодай натяк на скасування мовної статті закону про освіту. У соціальних мережах, за його словами, так само існують ізольовані україномовні та румуномовні групи, у яких обговорюють ті самі аргументи, але повністю відсутня комунікація між різними полюсами.

Під час круглого столу для порівняння коротко про ситуацію у Закарпатській області розповіли доцент УжНУ Наталія Варга та редактор закарпатської регіональної газети «Карпатський об’єктив» Руслан Фатула.

Так, Наталія Варга у своєму виступі відзначила, що при проведенні опитування серед угорськомовних учнів закарпатських шкіл соціологи побачили подібну картину. Переважна більшість учнів негативно сприймає мовну статтю закону про освіту, вимагає збереження навчання рідною мовою, і подекуди навіть принципово відмовлялася спілкуватися державною мовою із соціологами. Що стосується вчителів угорськомовних шкіл, то, за її словами, всі вони відзначають велику різницю між українською та угорською мовами, і в цьому контексті пропонують вивчати державну мову представниками нацменшин, як іноземну, починаючи навіть не зі школи, а із садочка. Також проблемою є те, що чимало вчителів угорськомовних шкіл, особливо в угорських селах, не володіє державною мовою на достатньому для викладання рівні. А замінити їх просто нікому.

Медіааналіз по Закарпатській області коротко представив редактор закарпатської обласної газети «Карпатський об’єктив» Руслан Фатула. За його словами, на Закарпатті ситуація щодо мовної статті закону про освіту обговорюється у медіапросторі зовсім по-іншому, ніж у Чернівецькій області. Важливим моментом тут є той факт, що, на відміну від Чернівецької, у Закарпатській області проти освітнього закону виступила обласна влада, зокрема голова ОДА Геннадій Москаль, депутати та керівництво обласної ради, котрі навіть прийняли звернення до Президента, заветувати освітній закон. Аналіз приблизно двох десятків закарпатських друкованих та Інтернет-видань показав, що всі угорськомовні ЗМІ оцінили мовну статтю закону про освіту вкрай негативно. Водночас із 5 україномовних обласних газет 3 оцінили освітній та мовний закони критично і дві – позитивно. А із 9 аналізованих україномовних інтернет-видань 3 оцінили прийняття освітнього закону критично, 4 – нейтрально і 2 – позитивно.

За словами Руслана Фатули, ключовими месиджами у виданнях, які оцінили мовну статтю освітнього закону критично, є наступні: «закон звужує права національних меншин, суперечить Конституції України, Закону «Про нацменшини в Україні», Європейській хартії регіональних мов та багатьом міжнародним договорам»; «через мовний закон дехто робить ворогами всіх закарпатців»; «У 150 школах Закарпаття очікується освітній колапс» тощо. В угорськомовних ЗМІ, крім усього наведеного вище, також висвітлюється позиція угорських громад Закарпаття та їх лідерів. А саме: «Ми не проти державної мови, навпаки – за те, щоб її розвивати, однак виважено». Закон називають несправедливим. Зазначається, що у школах нацменшин на Закарпатті навчається понад 20 тисяч учнів. Лунають думки на кшталт: «Не закривайте наші школи!», «Угорська освіта знаходиться в небезпеці!», «українське викладання не повинно сприяти асиміляції» і т. д. З іншого боку, основні месиджі видань, котрі позитивно оцінили освітній закон, такі: «в Україні державна освіта – державною мовою!», «знання державної мови створює для угорців більші шанси здобути гідну освіту», «стурбованість результатами ЗНО серед учнів нацменшин».

Водночас, як повідомив Руслан Фатула, майже всіма закарпатськими ЗМІ позитивно сприймаються візити на Закарпаття представників уряду, зокрема Павла Клімкіна та Лілії Гриневич, а також проведення консультацій на різних рівнях із представниками національних меншин, зокрема угорців Закарпаття. При цьому наголошується, що ці консультації, на жаль, відбулися постфактум, а не до прийняття законів.

Також дослідник розповів, що в угорськомовному сегменті соціальних мереж реакція на прийняття освітнього та мовного законів була негативною та здебільшого одностайною у цьому плані. А ось в україномовному сегменті соцмереж, особливо у великих групах, мовне питання викликало шквал емоцій та конфліктів.

Під час круглого столу точилася конструктивна, толерантна і продуктивна дискусія навколо питань: перспективи реалізації мовної статті Закону України «Про освіту»; ефективність заходів, запропонованих Дорожньою картою імплементації мовної статті Закону України «Про освіту» на 2019–2023 рр.; ефективні шляхи побудови комунікаційної стратегії щодо вироблення позитивного ставлення до вивчення української мови.

Цікаво, що присутні на заході директори румунськомовних шкіл виступили з гострою критикою мовної статті закону про освіту та її імплементації у навчальних закладах нацменшин. На їх думку це не є основною проблемою освіти в Україні, загальна якість якої падає з року в рік. Наводились справедливі аргументи, що серед випускників румуномовних шкіл чимало успішних людей, а реформа освіти навпаки – призведе до погіршення ситуації. Лунали думки, що тема надто заполітизована, а також пропонувалося провести дослідження щодо володіння рідною – румунською мовою представниками румунської меншини в Україні. З ними конструктивно і аргументовано дискутували представники Чернівецького обласного управління освіти, на думку яких навчальний процес українською мовою значно сприятиме інтеграції нацменшин в українське суспільство.

Завершився тригодинний круглий стіл прийняттям резолюції щодо побудови ефективної комунікаційної стратегії реалізації освітньої реформи в регіоні, врученням сертифікатів та неформальним спілкуванням. Варто зазначити, що на початку липня подібний захід, на цю ж тематику, однак із результатами по Закарпатської області, відбудеться в Ужгороді.

Тетяна МИСЬ

 

 

1