Більшість батьків, студентів і учнів з національних громад Чернівецької області підтримують поступове збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються державною (українською) мовою

Більшість батьків, студентів і учнів з національних громад Чернівецької області підтримують поступове збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються державною (українською) мовою

19.10.2018, 12:21

Основні результати соціологічного опитування, проведеного у Чернівецькій області серед учнів та батьків, студентів щодо мовного питання в освітній реформі

Період  проведення:  травень – червень 2018

Методи:

глибинні інтерв’ю представників органів управління освітою, педагогів, учнів, батьків, студентів, роботодавців, представників національно-культурних товариств(70 осіб), анкетні опитування учнів, батьків та студентів.

Організатором дослідження є Українська асоціація дослідників освіти.
 
Результати опитування були представлені під час круглого столу «Реформи освіти і мовне питання: точка зору суб’єктів освіти». Засідання відбулося в рамках проекту «Сприяння міжкультурному діалогу щодо вивчення української мови представниками національних меншин у Чернівецькій області»: ідея, мета, очікувані результати. Керівник проекту - Світлана Щудло, Українська асоціація дослідників освіти, президент, доктор соціологічних наук, професор.
 
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
 
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.
СвÑ?Ñ?лина вÑ?д BukNews.

Окремі результати глибинних інтерв’ю:

- найбільш активну позицію у дискусіях щодо ст. 7 займають представники національно-культурних товариств, лідери національних громад;

- низька ефективність попереднього діалогу в обговоренні законодавчого документа щодо мови навчання;

-опору представників національних громад щодо  вивчення української мови у школах немає, швидше, спостерігаємо бажання не втратити ідентичність (зменшення  чисельності дітей в румуномовних класах, максимальне зниження заяв на румунську філологію в університеті);
-низька мотивація учнів до вивчення мови, оскільки частина не планує продовжувати навчання у вищій школі, а частина не пов’язує своє майбутнє з Україною.
-ключовою у якості освіти є якість вчительських кадрів, їхня готовність професійно зростати і бути більш адаптивними до нових освітнніх викликів та змін.
 
Основні позиції респондентів щодо реалізації ст.7 Закону України «Про освіту»
 
•ведення діалогу з представниками національних меншин та надання громадам та школам права вибору мови навчання дітей  («Ніхто не любить, коли їх ставлять у рамки. Людям слід давати вибір. Людей слід поважати»);
•збільшення перехідного періоду впровадження положення ст.7, що зніме напругу ;
•надання представникам національних меншин широкого спектру можливостей для збереження їхньої національної ідентичності та введення різних рівнів ЗНО залежно від життєвих планів випускників;
•належна підготовка школярів-представників національних меншин до складання ЗНО («Цінною є практика створення Освітніх округів підготовки до ЗНО українською мовою, при чому не лише для випускників, а починаючи з 9 класу за підтримки держави»);
•підвищення рівня педагогічних кадрів - оволодіння українською мовою залежить від майстерності вчителя, його здатності донести матеріал до учня, рівня кваліфікації
•Системне вирішення проблеми, в т.ч. формування україномовного медійного простору, зорієнтованого на вікові особливості дітей на молоді;
•Посилення інформаційної кампанії щодо мети, змістута очікуваних результатів  освітньої реформи.
1


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.