Запам’ятався, бо він свого часу був ще й секретарем парткому держуніверситету

Запам’ятався, бо він свого часу був ще й секретарем парткому держуніверситету

09.10.2019, 11:02

         Попри намагання нинішнього радника ректора університету видавати бажане за дійсне , тобто лукавити, особисто пригадую його діяння ще й в статусі секретаря парткому держуніверситету. Та й ще з найгіршого боку.

          І ось в чому. Ми, студенти філфаку тих далеких 70-х глухими вечорами мали необережність читати заборонені і видані за кордоном листи Василя Симоненко до матері. Було вкрай небезпечно. За такі речі можна було з луском вилетіти з того університету та й ще з вовчим приписом. « Крамолу» таки виявили. Тоді в студентських осередках, як правило, були стукачі - донощики. Виявили те читання в нашій 202 кімнаті, де я проживав з колегами по філфаку. Тоді, коли застукали, я був республіканських змаганнях в колишньому Ворошиловграді.

           Приїхав - і мене, студента п’ятикурсника тут же в партком,  секретарем якого був нинішній радник нинішнього ректора університету. Спалахнувши люттю, він кинув: « Ми тебе виключаємо за те, що в своїй кімнаті читаєте заборонену літературу, антирадянщину.

            - Але ж я був на змаганнях, мене не було в Чернівцях.

            - Немає значення. Ти служив в армії, ти старший серед своїх колег, ти мав про все знати. Ти й будеш відповідати.

Так, власне, могло  і статися, якби мене не порятував мій всіма улюблений декан філфаку Федір Степанович Арват. Не відаю, чого вартувало великому педагогу остерегти мене від напасті секретаря парткому, нинішнього радника ректора. Але йому таки вдалося. Саме тому, що Федір Степанович був людиною незвичайної порядності,  чесно ніс свій хрест по життю. 

             А ще улюблений мій декан страшенно любив спорт. Прощаючи  вимушені пропуски, казав: « Якось розберемось. Головне, що ти добре виступив…»  

Іван Агатій, колишній випускник Чернівецького держуніверситету

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скажу про Арвата і я. Його студент колишній

1